|
Про найрідніше (діалог лірика і скептика)
-Над білим тлом брунатна смужка крапу. Рожеві хвильки стрічкою сплелись… -Це що, новий національний прапір? -Та ні, це сало! Ну лиш, придивись!
Вкраїнське сало, ми твої васали. Тобі на п’єдесталі височіть… -Боюсь, що його швидко б там ум’яли, Вгамовуючи нездоланну хіть.
-Коли хтось каже: «Фу, какая гадость!» Повір, що я радію в цей момент. -Не розумію, друже, в чім тут радість? -А в мене є залізний аргумент:
Якщо, (не дай Господь!) оцю смакоту Розпробують Росія і Китай, То, маючи охоту й купу злота, Ми сала не побачим, так і знай!
, 2010-12-12 22:51:242010-12-12 22:51:24 MSK |
Оценка: +2
|
|
|